1918 — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до навігаціїПерейти до пошуку

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 1918 (значення).

Зміст

• 1 Події
  • 1.1 Січень
  • 1.2 Лютий
  • 1.3 Березень
  • 1.4 Квітень
  • 1.5 Травень
  • 1.6 Червень
  • 1.7 Липень
  • 1.8 Серпень
  • 1.9 Вересень
  • 1.10 Жовтень
  • 1.11 Листопад
  • 1.12 Грудень
• 2 Вигадані події
• 3 Наука
• 4 Аварії й катастрофи
• 5 Народились
• 6 Померли
• 7 Нобелівська премія
• 8 Вигадані події
• 9 Див. також

Січень[ред. | ред. код]

• Січень — Перша українсько-радянська війна: початок більшовицького наступу на Київ.
• 8 січня — Перша українсько-радянська війна: більшовицькі війська захопили Катеринослав.
• 14 січня — У Фінляндії та Росії введено григоріанський календар (новий стиль).
• 22 січня — Центральна Рада у Четвертому Універсалі проголосила самостійність УНР.
• 25 січня — Перша українсько-радянська війна: у Києві розпочалося більшовицьке повстання робітників заводу «Арсенал» та Шулявки.
• 26 січня — Перша українсько-радянська війна: більшовицькі війська захопили Кролевець.
• 27 січня — Перша українсько-радянська війна: більшовицькі війська захопили Бахмач і Конотоп.
• 29 січня — Перша українсько-радянська війна: відбувся бій під Крутами.
• 30 січня — уряд Володимира Винниченка склав повноваження.
• 30 січня — новим головою уряду УНР став Всеволод Голубович.

Лютий[ред. | ред. код]

• 4 лютого — Перша фаза українсько-радянської війни: війська УНР придушили повстання більшовиків у Києві.
• 9 лютого — Перша фаза українсько-радянської війни: війська Муравйова захопили Київ. У місті почалися масові погроми та розстріли. Центральна Рада переїздить до Житомира.
• 9 лютого — укладено Берестейський мир між Українською Народною Республікою та Німецькою імперією, Австро-Угорською імперією, Османською імперією і Болгарським царством.
• 12 лютого — Перша українсько-радянська війна: уряд УНР звернувся до Німецької імперії та Австро-Угорської імперії з проханням про надання військової допомоги у боротьбі з більшовицькими інтервентами. Також, в цей день Центральна Рада й уряд УНР ухвалили закон про запровадження нового стилю: після 15 лютого одразу настало 1 березня. Тоді ж було запроваджено перехід українських земель на середньоєвропейський час.
• 16 лютого — проголошено незалежність Литовської Республіки

Березень[ред. | ред. код]

• 1 березня — Центральна Рада ухвалила закон «Про грошову одиницю УНР», за яким національною грошовою одиницею стала гривня.
• 2 березня — Перша українсько-радянська війна: українські та німецькі війська звільнили Київ від більшовиків.
• 2 березня — Українська Центральна Рада повернулася до Києва.
• 12 березня — Столицю Росії перенесено з Петрограда до Москви
• 25 березня — проголошено незалежність Білоруської Народної Республіки
• 30 березня — більшовики розпочали 3-денну різанину, в ході якої загинуло близько 12 тисяч азербайджанців.

Квітень[ред. | ред. код]

• 18 квітня — в Києві, охопленому лихоліттями Першої світової війни та революції, починає свою роботу Український Червоний Хрест. ( див. Товариство Червоного Хреста України)
• 18 квітня — Бій під Єнакієвим
• 23 квітня — між УНР та країнами Четверного союзу укладено економічну угоду.
• 24 квітня — Павло Скоропадський у штабі німецьких військ у Києві обговорив можливість здійснення державного перевороту.
• 28 квітня — арешт німецьким командуванням прем’єр-міністра УНР Голубовича, міністрів Жуковського та Ковалевського за звинуваченням у «антинімецькій діяльності».

Травень[ред. | ред. код]

• 26 травня — була проголошена Грузинська Демократична Республіка

Червень[ред. | ред. код]

Липень[ред. | ред. код]

• 1 липня — засновано університет у Кам’янці-Подільському
• 16 липня — у Єкатеринбурзі більшовики розстріляли російського імператора Миколу ІІ

Серпень[ред.

| ред. код]

Вересень[ред. | ред. код]

• 2 вересня — розпочався офіційний візит Гетьмана Української Держави Павла Скоропадського до Німеччини.
• 4 вересня — Війська США висадилися в Архангельську для інтервенції у громадянській війні в Російській імперії. До кінця інтервенції 174 з них загинуло.
• 29 вересня — Капітуляція Болгарії в 1-й світовій війні.

Жовтень[ред. | ред. код]

• 30 жовтня — Капітуляція Османської Імперії в 1-й світовій війні.

Листопад[ред. | ред. код]

• 9 листопада — Встановлення республіки в Австро-Угорщині.
• 11 листопада- Німеччина скапітулювала в 1-й світовій війні.
• 18 листопада — Латвія проголосила державну незалежність.
• 12 листопада — Гетьман України Павло Скоропадський узаконив автокефалію української православної церкви.
• 13 -14 листопада – утворення Директорії.

Грудень[ред. | ред. код]

• 5 грудня — проголошена Руська Народна Республіка Лемків

• У 1918 році відбуваються події фільму «Диво-жінка».

• Сформульовано теорему Нетер
• Засновано Українське Студентське Наукове Товариство Київського університету Св. Володимира

• 4 березня — Вантажний корабель ВМФ США Циклоп (USS Cyclops) зник безвісти на шляху з Барбадосу в Норфолк. Загинуло 309 чоловік.
• 25 квітня — Китайський пароплав Кіанг-Кван (Kiang Kwan) затонув у результаті зіткнення недалеко від Ханькоу, Китай. Загинуло 500 чоловік.
• 27 червня — Госпітальне судно Лендовері Кастл (Llandovery Castle) затонуло після торпедної атаки німецької субмарини U-86. Загинуло 234 чоловік.
• 12 липня — Японський бойовий корабель Каваті вибухнув у затоці Токаяма, Японія. Загинуло 500 чоловік.
• 6 жовтня — Англійський пароплав Отранто (Otranto) з американськими солдатами на борті затонув біля берегів Шотландії в результаті зіткнення з іншим пароплавом. Загинуло 431 чоловік.
• 25 жовтня — Канадський пароплав Принцеса Софія (SS Princess Sophia) затонув біля берегів Аляски. Загинуло 298 чоловік.

Дивись також Категорія:Народились 1918

• 15 січня:
  • Ґамаль Абдель Насер, президент Єгипту (1956—1970).
  • Руденко Лариса Архипівна, українська співачка.
• 26 січня:
  • Ніколае Чаушеску, президент Румунії (1974—1989).
  • Філіп Хосе Фармер, американський письменник-фантаст.
• 29 січня — Джон Форсайт, американський кіноактор.
• 2 лютого — Малишкін Семен Савелійович учасник Великої Вітчизняної війни 1941—1945г.г., Нагороджений множинами нагородами одна з них медаль Жукова и.т.д, а також безліч разів з 1946 року нагороджувався за трудову діяльність (пом. в 1999).
• 17 лютого — Щербицький Володимир Васильович, український політичний діяч.
• 3 квітня — Олесь Гончар, український письменник.
• 9 квітня — Йорн Утзон, данський архітектор, спроєктував будівлю опери Сіднея.
• 23 квітня:
  • Моріс Дрюон, французький письменник.
  • Георгій Віцин, кіноактор.
• 25 квітня — Елла Фіцджеральд, американська джазова співачка.
• 26 квітня — Фанні Бланкерс-Кун, голландська спортсменка-легкоатлетка.
• 11 травня — Річард Фейнман, американський фізик-теоретик.
• 10 липня — Джеймс Олдрідж, англійський письменник.
• 13 липня — Альберто Аскарі, італійський автогонщик.
• 14 липня:
  • Джей Райт Форестер, винахідник магнітної пам’яті з вибірковим доступом.
  • Інгмар Бергман, шведський театральний і кінорежисер.
• 18 липня — Нельсон Мандела, борець за права людини.
• 6 серпня — Василь Панькевич, український громадський діяч у Великій Британії.
• 8 серпня — Луньов Павло Федорович, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1944).
• 9 серпня — Річард Олдріч, американський кінорежисер.
• 25 серпня — Леонард Бернстайн, американський композитор.
• 28 вересня — Сухомлинський Василь Олександрович, український педагог, письменник.
• 11 жовтня — Джером Роббінс, американський хореограф, кінорежисер.
• 17 жовтня — Ріта Гейворт, американська кіноактриса.
• 7 листопада — Біллі Грем, американський релігійний і громадський діяч, євангеліст-християнин, служитель баптистської церкви.
• 14 листопада — Павлік Морозов, російський піонер.
• 19 листопада — Гендрік ван де Гулст, голландський астроном.
• 21 листопада — Глузський Михайло Андрійович, російський актор українського походження.
• 27 листопада — Патон Борис Євгенович, український вчений в галузі металургії.
• 1 грудня — Майборода Платон Іларіонович, український композитор.
• 11 грудня — Солженіцин Олександр Ісайович, російський письменник.
• 21 грудня — Курт Вальдгайм, австрійський політик, президент Австрії (1986—1992).
• 25 грудня — Анвар ель-Садат, президент Єгипту (1970—1981).

Див. також Категорія:Померли 1918

• 16 липня — в Єкатеринбурзі червоноармійці за наказом Раднаркому розстріляли останнього російського імператора Миколу II та членів його сім’ї.
• 11 грудня — Іван Цанкар, словенський письменник (* 1876).

• з фізики: Макс Планк — у знак визнання його заслуг у розвитку фізики завдяки відкриттю квантів енергії
• з хімії:
• з медицини та фізіології:
• з літератури:
• премія миру:

• Події фільму Диво-Жінка.

• 1918 у авіації
• 1918 в кіно

1970 — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

2 зміни у цій версії очікують на перевірку.
Стабільну версію було перевірено 6 червня 2022.

Перейти до навігаціїПерейти до пошуку

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 1970 (значення).

Зміст

• 1 Події
  • 1.1 Катастрофи
• 2 Народились
• 3 Померли
• 4 Нобелівська премія
• 5 Державна премія СРСР
• 6 Державна Премія УРСР імені Тараса Шевченка
• 7 Державна премія УРСР в галузі науки і техніки
• 8 Див. також

• 12 квітня — на сцені Національної опери України дав свій перший концерт Оркестр Народних Інструментів України
• Вийшла друком 6-та редакція американського підручника з внутрішніх хвороб Основи внутрішньої медицини за ред. Т. Гарісона.
• б/д — угон АН-24 в Тбілісі
• 15 грудня — спусковий модуль, що відділився від радянської космічної станції «Венера-7», здійснив посадку на Венеру і став першим літальним апартом, який досягнув поверхні планети Сонячної системи.

Катастрофи[ред. | ред. код]

• 13 листопада в результатті дії надзвичайно потужного циклону, котрий рухався зі швидкістю до 160 км/год і викликав гігантські океанські хвилі та тривалі дощі, що привели до повені в дельті Гангу, на південному узбережжі Східного Пакистану (нині — Бангладеш) загинуло майже півмільйона людей. Це найбільша природна катастрофа 20-го століття, спричинена циклоном.

Дивись також Категорія:Народились 1970

• 26 січня — Михайло Добкін, український політик, колишній голова Харківської облдержадміністрації.
• 27 січня — Олександр Годинюк, український хокеїст.
• 2 лютого — Наталія Шелепницька, українська оперна співачка.
• 14 лютого — Олег Синютка, український політик, народний депутат України IX скликання.
• 20 лютого — Вадим Пристайко, український дипломат.
• 9 березня — Марина Поплавська, українська акторка, учасниця проєктів «Дизель Студіо» (пом.в 2018).
• 14 березня — Віталій Литвиненко, український хокеїст.
• 20 березня — Олександр Третьяков, український політик.
• 6 квітня — Ірина Білик, українська співачка.
• 19 квітня — Олег Михайлик, український військовий діяч.
• 19 квітня — Луїс Міґель, мексиканський співак.
• 29 квітня — Ума Турман, американська акторка.
• 29 квітня — Андре Агассі, американський тенісист.
• 22 травня — Наомі Кемпбелл, топ-модель, акторка.
• 24 травня — Геннадій Корбан, український державний і політичний діяч, бізнесмен.
• 9 червня — Ірина Сказіна, українська співачка, заслужена артистка України.
• 11 червня — Анжеліка Рудницька, українська співачка, телеведуча, художниця.
• 16 червня — Марія Бурмака, українська співачка, Народна артистка України.
• 21 червня — Тарас Чубай, український автор-виконавець, рок-музикант та композитор.
• 12 липня — Владислав Ряшин, український та російський продюсер, телевізійний менеджер.
• 15 липня — Павло Розенко, український експерт з питань соціальної політики, громадський та політичний діяч.
• 23 липня — Геннадій Орбу, український футболіст.
• 24 липня — Артем Франков, український спортивний журналіст, головний редактор журналу «Футбол».
• 6 серпня — М. Найт Ш’ямалан, режисер («Шосте чуття», «Таємничий ліс»).
• 7 серпня — Влада Литовченко, громадський діяч, «Міс Україна-1995».
• 11 серпня — Джанлука Песотто, італійський футболіст.
• 13 серпня — Алан Ширер, англійський футболіст.
• 20 серпня — Володимир Світо, білоруський хокеїст.
• 20 серпня — Фред Дерст, американський вокаліст, учасник гурту Limp Bizkit.
• 24 серпня 
  • Клаудія Шиффер, німецька топ-модель, акторка.
  • Юрій Горбунов, український телеведучий, шоумен, актор.
• 30 серпня — Олександр Ягольник, український продюсер, композитор.
• 8 вересня — Тимур Таймазов, український штангіст.
• 27 жовтня — Руслана Таран, українська спортсменка.
• 29 жовтня — Едвін ван дер Сар, нідерландський футболіст.
• 7 листопада 
  • Марк Россе, швейцарський тенісист.
  • Олег Панюта, журналіст, ведучий телеканалу «Ми — Україна».
• 14 листопада — Зорян Шкіряк, український політичний та громадський діяч.
• 17 листопада 
  • Олена Кондратюк, український політик, заступник Голови Верховної Ради України IX скликання.
  • Андрій Кокотюха, сучасний український письменник-белетрист.
• 3 грудня — Олена Пінчук, голова Фонду Олени Пінчук, донька Леоніда Кучми.
• 14 грудня — Анна Марія Йопек, польська співачка, музикант і продюсер.
• 18 грудня — DMX, американський репер і актор.
• 29 грудня — Григорій Місютін, український гімнаст.

Див. також Категорія:Померли 1970

• 16 червня — Лонні Джонсон (справжнє ім’я Алонсо Джонсон), американський блюзовий музикант (нар. 1899).
• 25 вересня — Еріх Марія Ремарк, німецький письменник.
• 4 жовтня — Дженіс Джоплін, визнана королева блюзу й рок-н-ролу.
• 10 листопада — Фірцак Іван Федорович, український боксер, найсильніша людина планети у 1928 році.

• з фізики: Ганнес Альфвен «за фундаментальні роботи й відкриття в магнітній гідродинаміці й плідні застосування їх у різноманітних галузях фізики».
• з хімії: Луїс Федеріко Лелуар «за відкриття першого цукрового нуклеотида і дослідження його функцій в перетворенні цукру і в біосинтезі складних вуглеводів»
• з медицини та фізіології: Джуліус Аксельрод; Ульф фон Ейлер; Бернард Кац
• з економіки: Пол Самуельсон «за наукову роботу, що розвинула статичну і динамічну економічну теорію і зробила внесок в підвищення загального рівня аналізу в галузі економічної науки»
• з літератури: Солженіцин Олександр Ісайович
• премія миру: Норман Борлоуг

Державна премія СРСР[ред.

| ред. код]

• Бурачек Всеволод Германович

• Починок Віктор Якович

• 1970 у відеоіграх
• 1970 у кіно
• 1970 у літературі
• 1970 у науці
• 1970 у музиці
• 1970 у футболі
• 1970 у хокеї з шайбою

Мое сердце, которое я отдаю детям: классика образования

Перевод Алана Лесли Кокерилла. Книга Василия Сухомлинского «Сердце отдаю детям» — это классика образования, которая разошлась миллионным тиражом на 30 языках. В нем описывается новаторская работа Сухомлинского с тридцатью одним учеником в сельской Украине в течение экспериментального дошкольного года и последующих четырех лет их начальной школы. Сухомлинский написал более тридцати книг, основанных на его личном опыте работы учителем и директором Павлышской средней школы в сельской Украине в XIX веке.50-х и 1960-х годов. Его школа прославилась в образовательных кругах и принимала тысячи посетителей со всего Советского Союза и из-за его пределов. Об авторе: Василий Сухомлинский (его имя также транслитерируется как Василий Сухомлинский и Василий Сухомлинский) был самым влиятельным советским педагогом 1950-х и 1960-х годов. Он жил с 1918 по 1979 год и написал более 30 книг и более 500 статей, многие из которых были переведены на несколько языков и проданы миллионными тиражами. Сухомлинский пытался переориентировать ход советского образования в сторону большей заботы о нуждах отдельных учащихся. На него повлияли более ранние педагоги, такие как Лев Толстой и Януш Корчак. Произведения Сухомлинского продолжают пользоваться популярностью на его родине (Украина) и в России, где многие его произведения были впервые опубликованы. Его сочинения также чрезвычайно популярны в Китае, где он является одним из самых влиятельных иностранных педагогов. Алан Кокерилл (1952-) — школьный учитель и исследователь, специалист по русскому языку. Его книга о Сухомлинском, основанная на докторском исследовании, является наиболее авторитетным отчетом о работе Сухомлинского, написанным на английском языке.

Название: My Heart I даю детям: Education Classic

Название автора: Vasily Aleksandrovich Sukhomlinsky

Edition: Перевод Alan Cockerill

ISBN-10: 0980585757x

.0002 ISBN-13: 9780980588576

Место.

Кг: 0,46 кг

Тип: Книга

Категории:
Исторические биографии, Управление классом

Код продавца: 9780980588576

постоянный вклад В.

А. Сухомлинского — Университет Монаша

Алан Кокерилл

Результат исследования: Вклад в журнал › Статья › Исследование › рецензирование

2

Цитаты
(Скопус)