1918 — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до навігаціїПерейти до пошуку

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 1918 (значення).

Зміст

• 1 Події
  • 1.1 Січень
  • 1.2 Лютий
  • 1.3 Березень
  • 1.4 Квітень
  • 1.5 Травень
  • 1.6 Червень
  • 1.7 Липень
  • 1.8 Серпень
  • 1.9 Вересень
  • 1.10 Жовтень
  • 1.11 Листопад
  • 1.12 Грудень
• 2 Вигадані події
• 3 Наука
• 4 Аварії й катастрофи
• 5 Народились
• 6 Померли
• 7 Нобелівська премія
• 8 Вигадані події
• 9 Див. також

Січень[ред. | ред. код]

• Січень — Перша українсько-радянська війна: початок більшовицького наступу на Київ.
• 8 січня — Перша українсько-радянська війна: більшовицькі війська захопили Катеринослав.
• 14 січня — У Фінляндії та Росії введено григоріанський календар (новий стиль).
• 22 січня — Центральна Рада у Четвертому Універсалі проголосила самостійність УНР.
• 25 січня — Перша українсько-радянська війна: у Києві розпочалося більшовицьке повстання робітників заводу «Арсенал» та Шулявки.
• 26 січня — Перша українсько-радянська війна: більшовицькі війська захопили Кролевець.
• 27 січня — Перша українсько-радянська війна: більшовицькі війська захопили Бахмач і Конотоп.
• 29 січня — Перша українсько-радянська війна: відбувся бій під Крутами.
• 30 січня — уряд Володимира Винниченка склав повноваження.
• 30 січня — новим головою уряду УНР став Всеволод Голубович.

Лютий[ред. | ред. код]

• 4 лютого — Перша фаза українсько-радянської війни: війська УНР придушили повстання більшовиків у Києві.
• 9 лютого — Перша фаза українсько-радянської війни: війська Муравйова захопили Київ. У місті почалися масові погроми та розстріли. Центральна Рада переїздить до Житомира.
• 9 лютого — укладено Берестейський мир між Українською Народною Республікою та Німецькою імперією, Австро-Угорською імперією, Османською імперією і Болгарським царством.
• 12 лютого — Перша українсько-радянська війна: уряд УНР звернувся до Німецької імперії та Австро-Угорської імперії з проханням про надання військової допомоги у боротьбі з більшовицькими інтервентами. Також, в цей день Центральна Рада й уряд УНР ухвалили закон про запровадження нового стилю: після 15 лютого одразу настало 1 березня. Тоді ж було запроваджено перехід українських земель на середньоєвропейський час.
• 16 лютого — проголошено незалежність Литовської Республіки

Березень[ред. | ред. код]

• 1 березня — Центральна Рада ухвалила закон «Про грошову одиницю УНР», за яким національною грошовою одиницею стала гривня.
• 2 березня — Перша українсько-радянська війна: українські та німецькі війська звільнили Київ від більшовиків.
• 2 березня — Українська Центральна Рада повернулася до Києва.
• 12 березня — Столицю Росії перенесено з Петрограда до Москви
• 25 березня — проголошено незалежність Білоруської Народної Республіки
• 30 березня — більшовики розпочали 3-денну різанину, в ході якої загинуло близько 12 тисяч азербайджанців.

Квітень[ред. | ред. код]

• 18 квітня — в Києві, охопленому лихоліттями Першої світової війни та революції, починає свою роботу Український Червоний Хрест. ( див. Товариство Червоного Хреста України)
• 18 квітня — Бій під Єнакієвим
• 23 квітня — між УНР та країнами Четверного союзу укладено економічну угоду.
• 24 квітня — Павло Скоропадський у штабі німецьких військ у Києві обговорив можливість здійснення державного перевороту.
• 28 квітня — арешт німецьким командуванням прем’єр-міністра УНР Голубовича, міністрів Жуковського та Ковалевського за звинуваченням у «антинімецькій діяльності».

Травень[ред. | ред. код]

• 26 травня — була проголошена Грузинська Демократична Республіка

Червень[ред. | ред. код]

Липень[ред. | ред. код]

• 1 липня — засновано університет у Кам’янці-Подільському
• 16 липня — у Єкатеринбурзі більшовики розстріляли російського імператора Миколу ІІ

Серпень[ред.

| ред. код]

Вересень[ред. | ред. код]

• 2 вересня — розпочався офіційний візит Гетьмана Української Держави Павла Скоропадського до Німеччини.
• 4 вересня — Війська США висадилися в Архангельську для інтервенції у громадянській війні в Російській імперії. До кінця інтервенції 174 з них загинуло.
• 29 вересня — Капітуляція Болгарії в 1-й світовій війні.

Жовтень[ред. | ред. код]

• 30 жовтня — Капітуляція Османської Імперії в 1-й світовій війні.

Листопад[ред. | ред. код]

• 9 листопада — Встановлення республіки в Австро-Угорщині.
• 11 листопада- Німеччина скапітулювала в 1-й світовій війні.
• 18 листопада — Латвія проголосила державну незалежність.
• 12 листопада — Гетьман України Павло Скоропадський узаконив автокефалію української православної церкви.
• 13 -14 листопада – утворення Директорії.

Грудень[ред. | ред. код]

• 5 грудня — проголошена Руська Народна Республіка Лемків

• У 1918 році відбуваються події фільму «Диво-жінка».

• Сформульовано теорему Нетер
• Засновано Українське Студентське Наукове Товариство Київського університету Св. Володимира

• 4 березня — Вантажний корабель ВМФ США Циклоп (USS Cyclops) зник безвісти на шляху з Барбадосу в Норфолк. Загинуло 309 чоловік.
• 25 квітня — Китайський пароплав Кіанг-Кван (Kiang Kwan) затонув у результаті зіткнення недалеко від Ханькоу, Китай. Загинуло 500 чоловік.
• 27 червня — Госпітальне судно Лендовері Кастл (Llandovery Castle) затонуло після торпедної атаки німецької субмарини U-86. Загинуло 234 чоловік.
• 12 липня — Японський бойовий корабель Каваті вибухнув у затоці Токаяма, Японія. Загинуло 500 чоловік.
• 6 жовтня — Англійський пароплав Отранто (Otranto) з американськими солдатами на борті затонув біля берегів Шотландії в результаті зіткнення з іншим пароплавом. Загинуло 431 чоловік.
• 25 жовтня — Канадський пароплав Принцеса Софія (SS Princess Sophia) затонув біля берегів Аляски. Загинуло 298 чоловік.

Дивись також Категорія:Народились 1918

• 15 січня:
  • Ґамаль Абдель Насер, президент Єгипту (1956—1970).
  • Руденко Лариса Архипівна, українська співачка.
• 26 січня:
  • Ніколае Чаушеску, президент Румунії (1974—1989).
  • Філіп Хосе Фармер, американський письменник-фантаст.
• 29 січня — Джон Форсайт, американський кіноактор.
• 2 лютого — Малишкін Семен Савелійович учасник Великої Вітчизняної війни 1941—1945г.г., Нагороджений множинами нагородами одна з них медаль Жукова и.т.д, а також безліч разів з 1946 року нагороджувався за трудову діяльність (пом. в 1999).
• 17 лютого — Щербицький Володимир Васильович, український політичний діяч.
• 3 квітня — Олесь Гончар, український письменник.
• 9 квітня — Йорн Утзон, данський архітектор, спроєктував будівлю опери Сіднея.
• 23 квітня:
  • Моріс Дрюон, французький письменник.
  • Георгій Віцин, кіноактор.
• 25 квітня — Елла Фіцджеральд, американська джазова співачка.
• 26 квітня — Фанні Бланкерс-Кун, голландська спортсменка-легкоатлетка.
• 11 травня — Річард Фейнман, американський фізик-теоретик.
• 10 липня — Джеймс Олдрідж, англійський письменник.
• 13 липня — Альберто Аскарі, італійський автогонщик.
• 14 липня:
  • Джей Райт Форестер, винахідник магнітної пам’яті з вибірковим доступом.
  • Інгмар Бергман, шведський театральний і кінорежисер.
• 18 липня — Нельсон Мандела, борець за права людини.
• 6 серпня — Василь Панькевич, український громадський діяч у Великій Британії.
• 8 серпня — Луньов Павло Федорович, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1944).
• 9 серпня — Річард Олдріч, американський кінорежисер.
• 25 серпня — Леонард Бернстайн, американський композитор.
• 28 вересня — Сухомлинський Василь Олександрович, український педагог, письменник.
• 11 жовтня — Джером Роббінс, американський хореограф, кінорежисер.
• 17 жовтня — Ріта Гейворт, американська кіноактриса.
• 7 листопада — Біллі Грем, американський релігійний і громадський діяч, євангеліст-християнин, служитель баптистської церкви.
• 14 листопада — Павлік Морозов, російський піонер.
• 19 листопада — Гендрік ван де Гулст, голландський астроном.
• 21 листопада — Глузський Михайло Андрійович, російський актор українського походження.
• 27 листопада — Патон Борис Євгенович, український вчений в галузі металургії.
• 1 грудня — Майборода Платон Іларіонович, український композитор.
• 11 грудня — Солженіцин Олександр Ісайович, російський письменник.
• 21 грудня — Курт Вальдгайм, австрійський політик, президент Австрії (1986—1992).
• 25 грудня — Анвар ель-Садат, президент Єгипту (1970—1981).

Див. також Категорія:Померли 1918

• 16 липня — в Єкатеринбурзі червоноармійці за наказом Раднаркому розстріляли останнього російського імператора Миколу II та членів його сім’ї.
• 11 грудня — Іван Цанкар, словенський письменник (* 1876).

• з фізики: Макс Планк — у знак визнання його заслуг у розвитку фізики завдяки відкриттю квантів енергії
• з хімії:
• з медицини та фізіології:
• з літератури:
• премія миру:

• Події фільму Диво-Жінка.

• 1918 у авіації
• 1918 в кіно

1970 — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

2 зміни у цій версії очікують на перевірку.
Стабільну версію було перевірено 6 червня 2022.

Перейти до навігаціїПерейти до пошуку

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 1970 (значення).

Зміст

• 1 Події
  • 1.1 Катастрофи
• 2 Народились
• 3 Померли
• 4 Нобелівська премія
• 5 Державна премія СРСР
• 6 Державна Премія УРСР імені Тараса Шевченка
• 7 Державна премія УРСР в галузі науки і техніки
• 8 Див. також

• 12 квітня — на сцені Національної опери України дав свій перший концерт Оркестр Народних Інструментів України
• Вийшла друком 6-та редакція американського підручника з внутрішніх хвороб Основи внутрішньої медицини за ред. Т. Гарісона.
• б/д — угон АН-24 в Тбілісі
• 15 грудня — спусковий модуль, що відділився від радянської космічної станції «Венера-7», здійснив посадку на Венеру і став першим літальним апартом, який досягнув поверхні планети Сонячної системи.

Катастрофи[ред. | ред. код]

• 13 листопада в результатті дії надзвичайно потужного циклону, котрий рухався зі швидкістю до 160 км/год і викликав гігантські океанські хвилі та тривалі дощі, що привели до повені в дельті Гангу, на південному узбережжі Східного Пакистану (нині — Бангладеш) загинуло майже півмільйона людей. Це найбільша природна катастрофа 20-го століття, спричинена циклоном.

Дивись також Категорія:Народились 1970

• 26 січня — Михайло Добкін, український політик, колишній голова Харківської облдержадміністрації.
• 27 січня — Олександр Годинюк, український хокеїст.
• 2 лютого — Наталія Шелепницька, українська оперна співачка.
• 14 лютого — Олег Синютка, український політик, народний депутат України IX скликання.
• 20 лютого — Вадим Пристайко, український дипломат.
• 9 березня — Марина Поплавська, українська акторка, учасниця проєктів «Дизель Студіо» (пом.в 2018).
• 14 березня — Віталій Литвиненко, український хокеїст.
• 20 березня — Олександр Третьяков, український політик.
• 6 квітня — Ірина Білик, українська співачка.
• 19 квітня — Олег Михайлик, український військовий діяч.
• 19 квітня — Луїс Міґель, мексиканський співак.
• 29 квітня — Ума Турман, американська акторка.
• 29 квітня — Андре Агассі, американський тенісист.
• 22 травня — Наомі Кемпбелл, топ-модель, акторка.
• 24 травня — Геннадій Корбан, український державний і політичний діяч, бізнесмен.
• 9 червня — Ірина Сказіна, українська співачка, заслужена артистка України.
• 11 червня — Анжеліка Рудницька, українська співачка, телеведуча, художниця.
• 16 червня — Марія Бурмака, українська співачка, Народна артистка України.
• 21 червня — Тарас Чубай, український автор-виконавець, рок-музикант та композитор.
• 12 липня — Владислав Ряшин, український та російський продюсер, телевізійний менеджер.
• 15 липня — Павло Розенко, український експерт з питань соціальної політики, громадський та політичний діяч.
• 23 липня — Геннадій Орбу, український футболіст.
• 24 липня — Артем Франков, український спортивний журналіст, головний редактор журналу «Футбол».
• 6 серпня — М. Найт Ш’ямалан, режисер («Шосте чуття», «Таємничий ліс»).
• 7 серпня — Влада Литовченко, громадський діяч, «Міс Україна-1995».
• 11 серпня — Джанлука Песотто, італійський футболіст.
• 13 серпня — Алан Ширер, англійський футболіст.
• 20 серпня — Володимир Світо, білоруський хокеїст.
• 20 серпня — Фред Дерст, американський вокаліст, учасник гурту Limp Bizkit.
• 24 серпня 
  • Клаудія Шиффер, німецька топ-модель, акторка.
  • Юрій Горбунов, український телеведучий, шоумен, актор.
• 30 серпня — Олександр Ягольник, український продюсер, композитор.
• 8 вересня — Тимур Таймазов, український штангіст.
• 27 жовтня — Руслана Таран, українська спортсменка.
• 29 жовтня — Едвін ван дер Сар, нідерландський футболіст.
• 7 листопада 
  • Марк Россе, швейцарський тенісист.
  • Олег Панюта, журналіст, ведучий телеканалу «Ми — Україна».
• 14 листопада — Зорян Шкіряк, український політичний та громадський діяч.
• 17 листопада 
  • Олена Кондратюк, український політик, заступник Голови Верховної Ради України IX скликання.
  • Андрій Кокотюха, сучасний український письменник-белетрист.
• 3 грудня — Олена Пінчук, голова Фонду Олени Пінчук, донька Леоніда Кучми.
• 14 грудня — Анна Марія Йопек, польська співачка, музикант і продюсер.
• 18 грудня — DMX, американський репер і актор.
• 29 грудня — Григорій Місютін, український гімнаст.

Див. також Категорія:Померли 1970

• 16 червня — Лонні Джонсон (справжнє ім’я Алонсо Джонсон), американський блюзовий музикант (нар. 1899).
• 25 вересня — Еріх Марія Ремарк, німецький письменник.
• 4 жовтня — Дженіс Джоплін, визнана королева блюзу й рок-н-ролу.
• 10 листопада — Фірцак Іван Федорович, український боксер, найсильніша людина планети у 1928 році.

• з фізики: Ганнес Альфвен «за фундаментальні роботи й відкриття в магнітній гідродинаміці й плідні застосування їх у різноманітних галузях фізики».
• з хімії: Луїс Федеріко Лелуар «за відкриття першого цукрового нуклеотида і дослідження його функцій в перетворенні цукру і в біосинтезі складних вуглеводів»
• з медицини та фізіології: Джуліус Аксельрод; Ульф фон Ейлер; Бернард Кац
• з економіки: Пол Самуельсон «за наукову роботу, що розвинула статичну і динамічну економічну теорію і зробила внесок в підвищення загального рівня аналізу в галузі економічної науки»
• з літератури: Солженіцин Олександр Ісайович
• премія миру: Норман Борлоуг

Державна премія СРСР[ред.

| ред. код]

• Бурачек Всеволод Германович

• Починок Віктор Якович

• 1970 у відеоіграх
• 1970 у кіно
• 1970 у літературі
• 1970 у науці
• 1970 у музиці
• 1970 у футболі
• 1970 у хокеї з шайбою

Василий Сухомлинский — биография, факты, фото * Интересное

Василий Александрович Сухомлинский (1918-1970) — советский педагог-новатор и детский писатель. Основоположник педагогической системы, основанной на признании личности ребенка высшей ценностью, на которую должны ориентироваться процессы воспитания и обучения.

В биографии Сухомлинского много интересных фактов, о которых мы расскажем в этой статье.

Итак, перед вами краткая биография Василия Сухомлинского.

Биография Сухомлинского

Василий Сухомлинский родился 28 сентября 1918 года в деревне Васильевка (ныне Кировоградская область). Вырос в семье бедного крестьянина Александра Емельяновича и его жены Оксаны Авдеевны.

Детство и юность

Сухомлинский-старший считался одним из самых видных людей в деревне. Он активно участвовал в общественной жизни, фигурировал в газетах как селькор, руководил колхозной избой-лабораторией, а также обучал работе (столярному делу) школьников.

Мать будущего учителя вела домашнее хозяйство, а также работала в колхозе и подрабатывала швеей. Помимо Василия, в семье Сухомлинских родились девочка Мелания и два мальчика, Иван и Сергей. Интересен тот факт, что все они стали учителями.

Когда Василию было 15 лет, он уехал в Кременчуг получать образование. После окончания рабфака успешно сдал экзамены в пединститут.

В 17 лет Сухомлинский начал преподавать в заочной школе, расположенной недалеко от его родной Васильевки. В тот период своей биографии он решил перевестись в Полтавский пединститут, который окончил в 1938 году.

Став дипломированным учителем, Василий вернулся домой. Там он стал преподавать украинский язык и литературу в Онуфриевской средней школе. Все шло хорошо до начала Великой Отечественной войны (1941-1945), в начале которой он ушел на фронт.

Через несколько месяцев Сухомлинский был тяжело ранен осколком во время одного из боев под Москвой. Тем не менее врачам удалось спасти солдату жизнь. Интересен тот факт, что осколок снаряда остался у него в груди до конца его дней.

После выписки из госпиталя Василий снова хотел идти на фронт, но комиссия признала его негодным к службе. Как только Красной Армии удалось освободить Украину от фашистов, он сразу отправился домой, где его ждали жена и маленький сын.

Приехав на родину, Сухомлинский узнал, что его жена и ребенок подверглись пыткам в гестапо. Через три года после окончания войны он стал директором средней школы. Интересно, что на этой должности он проработал до самой смерти.

Педагогическая деятельность

Василий Сухомлинский – автор уникальной педагогической системы, основанной на принципах гуманизма. По его мнению, педагоги должны видеть в каждом ребенке отдельную личность, на которую должны быть ориентированы воспитание, образование и творческая деятельность.

Отдавая дань трудовому воспитанию в школе, Сухомлинский выступал против ранней специализации (с 15 лет), предусмотренной законом. Он утверждал, что всестороннее развитие личности возможно только там, где школа и семья действуют как команда.

С учителями Павлышской школы, директором которой был Василий Александрович, представил оригинальную систему работы с родителями. Практически впервые в штате здесь начала действовать школа для родителей, где проводились лекции и беседы с педагогами и психологами, направленные на практику воспитания.

Сухомлинский считал, что детский эгоизм, жестокость, лицемерие и грубость являются производными плохого семейного воспитания. Он считал, что перед каждым ребенком, даже самым трудным, учитель обязан раскрыть те области, в которых он может достичь самых высоких вершин.

Василий Сухомлинский строил процесс обучения как радостный труд, уделяя внимание формированию мировоззрения учащихся. При этом многое зависело от преподавателя — от стиля подачи материала и заинтересованности учащихся.

Мужчина разработал эстетическую программу «воспитания красотой», используя мировые гуманистические идеи. Полностью его взгляды изложены в «Очерках о коммунистическом воспитании» (1967) и других работах.

Сухомлинский призвал воспитывать детей так, чтобы они были ответственны перед родными и обществом и, главное, перед своей совестью. В своем известном труде «100 советов учителям» он пишет, что ребенок познает не только окружающий мир, но и познает себя.

С детства нужно прививать ребенку любовь к труду. Для того чтобы у него выработалось стремление к учебе, родителям и учителям необходимо лелеять и развивать в нем чувство гордости работника. То есть ребенок обязан понять и пережить собственные успехи в обучении.

Отношения между людьми лучше всего раскрываются через работу — когда каждый что-то делает для другого. И хотя многое зависит от учителя, ему нужно делиться своими заботами с родителями. Таким образом, только совместными усилиями они смогут вырастить из ребенка хорошего человека.

О труде и причинах правонарушений несовершеннолетних

По словам Василия Сухомлинского, лучше всего себя чувствуют те, кто рано засыпает, высыпается и рано встает. Также хорошее самочувствие появляется, когда человек посвящает умственной работе 5-10 часов после пробуждения ото сна.

В последующие часы следует снизить родовую активность. Важно отметить, что интенсивная интеллектуальная нагрузка, особенно заучивание материала, категорически недопустима в последние 5-7 часов перед сном.

Опираясь на статистику, Сухомлинский утверждал, что в случае, когда ребенок занимался уроками несколько часов перед сном, он становился неуспевающим.

В отношении правонарушений несовершеннолетних Василий Александрович также представил много интересных идей. По его словам, чем бесчеловечнее преступление, тем беднее психические, этические интересы и потребности семьи.

Такие выводы Сухомлинский сделал на основании исследования. Воспитательница говорила, что ни в одной семье подростков, нарушивших закон, не было семейной библиотеки: «…Во всех 460 семьях я насчитал 786 книг… Ни один из малолетних правонарушителей не смог назвать ни одного произведения симфонического, оперного или камерного музыка. »

Смерть

Василий Сухомлинский умер 2 сентября 1970 года в возрасте 51 года. За свою жизнь он написал 48 монографий, более 600 статей, а также около 1500 рассказов и сказок.

Фото Сухомлинского